ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців Posted on by / 0 Comment У спальні вона стояла спокійним ставком, по якому тихо, лебединим ходом, пливли нічні капці.
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський Posted on by / 0 Comment I вiн спiшить закiнчити тут, у хвилини самотностi, свою лебедину поему про сонце, море, кохання… Воля, казкове море, образ коханої хвилюють, зачаровують ув’язненого й закутого сонцепоклонника.
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться Posted on by / 0 Comment Враз пригадав, коли бачив цю гордо піднесену голову, лебедину шию і круті плечі.
РІПЕЦЬКИЙ Степан – Українське Січове Стрілецтво Posted on by / 0 Comment Тоді стане тільки один український лан!» Не передбачував Головний Отаман, що це буде його лебедина пісня серед Січового Стрілецтва, що не суджено йому буде сповнити свої завітні мрії…» 15 жовтня отримала Група СС наказ перейти на південний денікінський фронт в район Жмеринки.
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment Лише коли людина змогла подолати інфернальні кола й зрозуміла, що немає замкнутості, а є розгорнутий у безконечність гелікоїд, тоді вона, за словом, індійського мудреця, розкрила свої лебедині крила понад бурхливим бігом часів над сапфірним озером вічності.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment Селаброс любив її шию, задивився на ту лебедину шию й… недоброхіть мусів вернутись слідком за Бородавкіною, забувши й за діло.
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом Posted on by / 0 Comment книжки з подертими палітурками й розірваними сторінками, що розліталися, мов лебединий пух; небезпечні книжко, які набули зараз такого безглуздого вигляду, мабуть, не заслуговують, щоб заради них хвилюватися, бо це всього-навсього пожовклий папір, чорні букви й пошарпані обкладинки.
Анджей Сапковський – Останнє бажання Posted on by / 0 Comment — Прекрасні твої перса, ніжніші, ніж пух лебединий… Віргініє… —
ПРУС Болеслав – Фараон Posted on by / 0 Comment Серединою широкого закруту плив величезний корабель фараона з вигнутим, як лебедина шия, носом.
Семен Скляренко – Святослав Posted on by / 0 Comment Вона мала досконалi, нiби виточенi з мармуру, форми, нiжнi руки її з довгими гнучкими пальцями схожi були на лебединi крила, тугi перса – на соковитi плоди, ноги її – о, тим ногам заздрили всi жiнки Константинополя!
