Любко Дереш – Намір!
Не люблю тому, що здебільшого ці анекдоти так і залишаються для мене загадкою, а відтак втрачається весь перчений контекст. … Так от: хлопчик із феноменальною пам’яттю — це про мене. … Для мене все почалося в одинадцять років. … Смеркалося, і я вже от-от мав іти додому, як мене потягнуло підкорити ще одну «висоту».