Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Чи не пробив цього шляху князь Григорій Ромодановський, що року 1686 водив військо московське під Брусяну гору, чигиринську резиденцію невгамовного гетьмана Петра Дорошенка?
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment ЧИ ТОЙ КОРОЛЬ, ЧИ ТЕ МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО, яка почвара не посяде трон, –
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка Posted on by / 0 Comment Тих козаків-руїнників гетьманом, Що, насміявшись над страшним султаном, На царство православницьке Московське З ляхами налетіли гурриканом, Прославили різнею панство польське І шарпаниною — козацтво запорозьке.
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ Posted on by / 0 Comment Він з радістю сприйняв московське життя як норму і вже не міг уявити, що десь ще існує напівсвіт із стукачами і провокаторами, йде люте полювання на «ворогів народу».
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Тому честь і врятували… Прорвалося нас у степ скрізь московське військо із Полтавського куреня десять братчиків… …А позаду залишився густий дим, що у синє небо крутився із спаленої Чортомлицької Січі Запорізької; і…
ХИМИНЕЦЬ Юліян – МОЇ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ Posted on by / 0 Comment батальйону на фронт, бо вояки батальйону не були підготовлені й вишколені до бою, московське воєнне командування таки вислало цих людей на фронт.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Максим хоч і хотів би мати зятем Сидора, ще такого молодого, а вже унтер-офіцера, та, пригадавши своє гірке московське життя, непосидяче та невільне, сам згоджувався з дочкою… Взяли його смутні думки.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment …їм, як до того Денисові Гупалу, здавалося (та воно ж так і було), що це вони самі промовляють його вустами: про розтерзаний край, про несвідомих хохлів, які сунуть шиї в московське ярмо, про благання матері України всім об’єднатися і стіною стати проти чуми; наспів час загального повстання, казав Завірюха, і не закордон ухвалить дату…
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції Posted on by / 0 Comment Ще більше радісне привітання в Конграді, з якого сердите московське начальство повтікало вже давно ешелонами на Лозову, туди же подалися, навіть не спинившись у Конграді, анархісти, туди повернув якийсь повний вояків ешелон…
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Потiм заворушилось по степу велике, як самий степ, вiйсько московське, посипались крупами москалi, полiзли степовими мишами й сараною.
