Попартачити

попарта́чити – дієслово доконаного виду (зробити, виконати багато чого-небудь невміло, неохайно або – про багатьох) Інфінітив попарта́чити однина множина Наказовий спосіб 1 особа попарта́чмо 2 особа попарта́ч попарта́чте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа попарта́чу…

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

І от картина лишилась висіти на стіні, на однім цвяшку, а маляра німці повісили… теж на однім цвяху… Не за те, звичайно, що намалював цю картину, і навіть не за те, що перед тим неохайно був намалював Гітлера, а за завісу в театрі, –

Микола Хвильовий – Синi етюди

– Причини тут яснi,- неохайно кидає вiн.- Марксист не може їх не розумiти. так би мовити, неохайно. Пiдходячи до пристанi, ревiзор неохайно положив свою руку на плече Валентина i, обережно вiдсторонивши його вiд Лесi, взяв Лесю пiд руку.

ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна

Справді, по багатих вулицях міста, в парках – скрізь вешталося багато неохайно вдягнених, виснажених молодих марсіан. Збиралися великі юрби, ждали подій, поглядали на невідомо звідки прибулих багатозначних молодих неохайно вдягнених марсіан з руками в кишенях.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

В хаті брудно, неохайно, безладно. Він має такий самий нахил до акуратності, тихості, як і батько, але навмисне ходить неохайно, поводиться галасливо, загонисте, з викликом. Там жваво крутиться на всі боки газетник у пошмор-ганому кашкетику з неохайною рудою борідкою й сокирча стим носом.

РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі

Весь її сум, усі минулі болі і рішучий порив “дівчини-вітру” вилились у гарячковому, досить неохайному, листі. Адже липкі сліди залишились на його сторінках, а хто ж, як не Надя, завжди неохайно смокче цукерки!?