АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Окіль загомоніли. … – Окільнюк. … Сильвестр Окільнюк… «Той, що б’є мертвих», ще хропів у кожухах на ослоні. … Пане Окільнюк, ви не маєте бажання піти зі мною по зайців? … Окільнюк спав на печі. … Окільнюк засопів і повернувся на другий бік. … – Не сліпа… Прокинувся Окільнюк. … – Окільнюк сплюнув.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Наче сонце, діва стала осявати весь окіл І дала рабу, зрадівши, подарунки у наділ. … Знищу внутрішню сторожу, ошалілу від нестями, Ви ж підходьте і геройськи розтрощіть окільні брами; Розчиню я, засув збивши, всі ворота перед вами.
ГОМЕР – Одіссея Posted on by / 0 Comment З золота двері зсередини в домі міцнім зачинялись, Срібні одвірки над мідним порогом підносились струнко, 90] Срібний одвірок – вгорі й золотеє на дверях окільце.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Розпоровшись об телевізійні антени, провислі черева хмар заливають окілля дощами. … Час до часу обоє вкидали полінця реплік, підтримуючи вогонь, доки без того нелюдне окілля спорожніло, а вечір запнув катальпи чорним серпанком.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Скрипаль у чорному фраку з білим нагрудником і довгими, схожими на пташиний хвіст фалдами, скидався на печальну сороку, і ця несусвітня сорока, окільцьована пейсами, не грала, а малювала смичком якийсь позахмарний світ – з медовими ріками й цукровими снігами.
Григорій Сковорода – Наркіс Posted on by / 0 Comment Дочка Сеулова Мелхола4, яка із отчого дому через вікно розкидала по вулицях позири свої, є мати і цариця всіх, хто туляється по окільних пустелях услід безпутного того мандрьохи, кого, як буйну скотину, зустрівши, зажене в дім пастир наш.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Лежав якийсь час, спостерігаючи, як світлішає в кімнаті: світло вливалося до нього чисте, тремке й заливало поволі весь окіл, який міг він озирнути, звівшись на лікті.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Так азіатські віри вгледіли спасенне поєднання зі світом у згасанні будь-яких пристрастей, натомість середземноморський окіл розтяв їх надвоє і проти ненависті висвятив любов.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment І тут Гапка отетеріла, бо на неї подивилися дивні очі: ніби зіниці розійшлися на райдужне окілля, яке також поширилося, аж очі перетворилися на дві морочні ями.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment І бог послав йому зимову дорогу, а на ній побачив Федір крізь сльози в райдужному окіллі бліду жіночу постать, крижану й неземну, що мала риси лиця його покійної жінки і яка тримала на руках мале крижане дитя.
