НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст. Posted on by / 0 Comment Перу цих трьох майстрів належить величезна кількість першокласних з погляду рисувальної техніки і абсолютно барокових за типом образного мислення графічних творів, сповнених зашифрованого асоціативного змісту і пишної алегоричної театральності.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Навіщось, мовби навчившись театральних жестів від Мудрого Цьомка, прикляк і, немов сліпий, торкнувся пальцями маленького гніздечка малинівки, що чудом тримається на стовбурці малини, не падає в кропиву й не перехиляється, щоб не випали з нього яєчка.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment він вробив рукою з картузом театральний жест, – … Він знав, що ніхто не стане розбиратися, але пристав на вмовляння, і пішов до «Театрального», попросив свій традиційний обід і зовсім не традиційні для нього двісті грамів чогось міцного.
Кобилянська Ольга – Нiоба Posted on by / 0 Comment Зате маете тепер такi сцени, котрих, правда, не видно на театральних сценах, але вони не менше мороз на тiлi викликають… Конец ознакомительного фрагмента.
ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши Posted on by / 0 Comment «Коли письменник, замість образів, оперує логічними доводами (бачите, очевидно, теж за Шпенглером) або коли він свої образи видумує для доказу певної теми, тоді він не художник, а публіцист, хоч би він писав не розвідки і статті, а романи, повісті і театральні п'єси».
Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість. Posted on by / 0 Comment Окрім різних поліпшень у маєтку, від яких селяни запищали, він запровадив у себе оркєстру, спочатку найману, а потім і кріпацьку, збудував чудовий театр, виписав акторів і завів театральну школу, звичайно, кріпацьку.
ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх – Суддя та його кат Posted on by / 0 Comment Він був глибоко занурений у свої думки, тож пообідав не як завжди, у «Шмідштубе», а в ресторані «Театральний».
КРУК Назар – Звірі Posted on by / 0 Comment Чи не йшов узагалі ні в який дитбудинок, тому що в цьому не було жодної потреби (бо й справи як такої не існувало), а помчав звітувати Жароху про мою реакцію на маячню, яку так впевнено й театрально видавав за істину?
