Результати пошуку слова: Тоді як

Олександр Довженко – Повість полум’яних літ

Posted on by / 0 Comment

— і тоді бандит, хропучи з болю, як пес на припоні, кинувся на директора. … Тоді командири могли посилати його на які завгодно завдання. … Тоді настає така мить, що один якийсь з роти, не знаю вже, він там чи я, вискакує на прокльон усьому світу… … Та на який ляд тоді кувати їх, залізо переводити, коли отак!

ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх – Суддя та його кат

Posted on by / 0 Comment

Але коли вони сіли у м’які крісла, що на них помахом руки показав письменник, то з подивом зауважили, що сидять проти світла, тоді як обличчя самого письменника їм було майже не видно у цій зеленій кімнаті із низькою стелею і численними книгами, так підступно сліпило їх світло.

ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ

Posted on by / 0 Comment

Всім хватило: Мені перепали плоскогубці, і я ніяк не міг удержати їх на долоні: вони ковзалися на ній, бігали, як ртуть; я підхоплював їх з долоні на долоню, аж поки вони не встоялися у пригорщі, і тоді по них потекли сонячні промені — як прозорий димок по дзеркалу. … То як велика хата, тоді не настачиш.

Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ

Posted on by / 0 Comment

Стукнуло мені, значить, тридцять літ і пішов тридцять перший, сталеварю собі коло печі, аж боляче мені зараз, яку я тоді капіталістові чудову сталь варив, природа, кажу, кругом безлісна, Донбас наш курний та .розложистий, сонце пече без видержу, із засипних вікон спекою мене проймає.

РОДРИГЕС Альберто – КРАХ

Posted on by / 0 Comment

Тоді ж Кіт включився у контрреволюційну змову, якою із в’язниці керував Кареньйо. … Зараз – до місця збору, тоді до печери, а як стемніє – вийдемо на волю., Усе вийшло якнайкраще, так що… курс на міст Бакунайягуа. … Якщо механік уже тут, то й інших чекати недовго, і тоді нічого тут буде робити.

ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань

Posted on by / 0 Comment

Бо якби лишили писанки писати, якби не було Великодня, то вже тоді був би кінець світу – і Сатана виліз би з тих ланців. … І стала Жертва лиш тоді пускати згори воду, як їй приведуть живого чоловіка. … має тихо сказати: “Я град відвертав”, аж тоді відповісти звикле: “Гаразд, як ви”.

Олександр Довженко – Україна в огні

Posted on by / 0 Comment

— Не подам… тихо… Вони говорили то тихо й поволі, ніби нехотя, утомившись, і тоді слова виривались з їх уст, як одинокі постріли, то раптом, коли гострота антагонізму починала знову роздирати їхні гарячі душі, вони розстрілювали один одного в упор шаленими ураганами словесного вогню.