Skip to content
Мати траву материнку пила, щоб мене скинути, тяжкі тлумаки носила, та живіт тільки круглішав — я скажена була і вперта, хотіла діждатися свого батька, чи то вітчима. …
Час, Господи, та тільки Ти скажи, Чому між ними виклав Ти ножі, А я по тих ножах ступати мушу, Кривавити свою прокляту душу.