ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб» Posted on by / 0 Comment НЕЗНАЙОМКА З ЗОНТИКОМ Марко затримався на маяку і тепер шкодував. … сказала незнайомка Маркові. … – Подивитися хочеш? … До речі, хочеш, я тебе сфотографую? … – Ось зараз, хочеш? … – Хочеш, підемо зараз до Ковальчука й запросимо Знайду на свято. … – Чим же ти хочеш бути?
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment – Ти хочеш випробувати героя-танкіста, чи не є він імперіяліст.
ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції Posted on by / 0 Comment Як побачимо далі, це був типовий “общерос”, себто “єдино-неділимець” і до того ще рішучий соціяльний ворог большевиків, який був готовий йти з ким хочеш і куди захочеш, аби проти комуністів.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів Posted on by / 0 Comment Неясними контурами проступали постаті них людей. … Точні координати Саргассової станції невідомі? … як наші пригоди на дні океану або, скажімо, твоя суперечка з Горєловим із-за ящичка, записуй, скільки хочеш… До речі, –
ФРЕМОВ Іван – Година Бика Posted on by / 0 Comment – запитала Пуна, витягуючись на весь невисокий зріст. … не вбитих, не таких, які самознищились, а саме мертвих. … Хочеш полетіти з нами?
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment Як павук здохне — не буде діла, а як заснує — то як хочеш, так і буде”.
Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment На сьому місці неодмінно існувало колись велике місто, бо ще за часів Нової Січі поміж кучугурами було чимало мармурових стін і підмурків, а цегли — то скільки хочеш.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті Posted on by / 0 Comment Та ось перед його очима в густій, майже липкій пітьмі замріли невиразні обриси навколишнього світу. … – Як хочеш – лягай. … Як хочеш, то хлипай. … – Ген-тян, хочеш покататися? … Сказала: роби що хочеш. … – Ген-тян, хочеш золотих рибок?
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда Posted on by / 0 Comment Скажіте: як здається вам?» Сього троянці і бажали, І всі уголос закричали: «Енею, боже поможи; Коли же хочеш, пане, знати, І сами будем помагати, Бо ми тобі не вороги».
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Хочеш, я тобi їх виставлю зараз, як iдолiв, отут перед теплушкою, i ти поведеш нас на дiло, на того ворога, котрого я ще не знаю?
