Ремарк Еріх-Марія – Три товариші Posted on by / 0 Comment Друг, у якого я завтра ввечері їстиму фаршированого щупака.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Під берестом у холодочку сидить Гнат, по бур’янах із палицями-щупами лазять Сергій і Денис.
РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик Posted on by / 0 Comment Вони водили танок, наближалися й віддалялися, то випускаючи свої довгі щупальця, то згортаючись у сяйливий м’ячик.
РОМАНЧУК Олег – Право на істину Posted on by / 0 Comment Тисячі рук з розчепіреними пальцями, немов мацаки-щупальця гігантського спрута, погрозливо потяглися до жінки в білому, яка прекрасною мармуровою статуєю височіла серед розбурханого моря люті й ненависті.
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ Posted on by / 0 Comment Десь за Святошином тонуло в лісах натомлене сонце, тягнучи за собою, як восьминіг, золотаві щупальця-промені.
ЛЕМ Станіслав – Соляріс Posted on by / 0 Comment …площин, на які нашаровуються відклади тягучої маси, що підіймається з глибин; водночас гейзери, про які я щойно згадував, застигають і перетворюються на рухливі, схожі на щупальці колони, пучки їх спрямовуються в точно визначені динамікою всієї конструкції місця і тепер скидаються на велетенські зябра зародка, що росте з неймовірною…
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол Posted on by / 0 Comment Старпом наступав знизу по трапу на Віктора, щось кричав, з-за його плеча, мов щупальці медузи, визміювалися до спантеличеного Віктора худі руки Єлени, Віктор одпихався від них автоматом, наставляючи його проти греків прикладом, голий торс лиснів від поту і від води, кожен м’яз вигравав на тілі з нетерплячою злістю.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Варто нагадати йому про старе, пригрозити, він виконуватиме все, що від нього вимагатимуть… Як видно, Гандзя-Мацюк десь на Заході сплив знову на поверхню і простягає свої щупальця сюди.
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський Posted on by / 0 Comment Темне все було, незрозумiле… Можливо, навколо нього провадились якiсь iнтриги, що їх цупкi щупальцi досягали аж сюди, за моря… По обiдi знову читали на балконi газети.
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій Posted on by / 0 Comment Навряд чи хтось зміг би точніше виконати маневр, аніж звичайний робот, не схожий, до речі, ні на машину, ні на людину: його щупальці обплутували корабель, але були невидимі, його електричне серце й мозок віщували майбутнє.
