Результати пошуку слова: кропива

кропива́ – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний кропива́ родовий кропиви́ давальний кропиві́ знахідний кропиву́ орудний кропиво́ю місцевий на/у кропиві́ кличний кропи́во*

Кропива дводомна (Urtica dioica L.) Родина кропивні (Urticaceae) У Франції відвар кропиви давно відомий як засіб, що зміцнює і сприяє росту волосся. Російські лікарі XVII ст., не маючи уявлення про мікробів, емпіричним шляхом дійшли до застосування бактерицидів рослинного походження, серед яких була і кропива.

зє́брій – іменник чоловічого роду (кропива жовта) відмінок однина множина називний зє́брій родовий зє́брою давальний зє́брою, зє́броєві знахідний зє́брій орудний зє́броєм місцевий на/у зє́брої, зє́брою кличний зє́брою* [бот., діал.]

Бур’ян і кропива в цьому місці були притоптані, і їй навіть здалося, що впізнає в прим’ятій траві слід лакованого туфля. Зашаруділа кропива – пройшовся вітер, запалюючи в глибині ночі метушливі спалахи: ніч народжувала перелесників. Нехай жінкою той буде собача кропива, а товаришем колючий будяк!

І попервах вали доокруж долини були лише горбами насипаної колись землі, на тих горбах розрослися лопухи і кропива, і зело польове теж міцно взялося корінням, а корчі терену тримаються купно й цупко, як отари овець; поміж ними червоніють дівки в намистах — кущі калини. Лопухи тепер на цьому місці, кропива.

На купах соломи й мерви, де колись стояли великi скирти й ожереди, вже росла кропива. Висока кропива достала до вух i пожалила йому лице. Вiн почав перегортать огудиння, а воно жалилось, неначе жалка кропива. Попiд барканами росли зеленi лопухи та кропива; вони постiкали й збутля-вiли в холодку.

…Мороз бадьорий, мов молода кропива, крiпкий, як спирт. …Стояв мороз бадьорий, мов молода кропива, крiпкий, як спирт. Похилилася на тин кропива й думає про бурю.

жоржини й кропива, любисток і ревень.

Він сидів червоний як помідор – наче всі медузи і вся кропива світу обжалили його.

I одна справа iти такою кропивою на повний зрiст, розсуваючи її якоюсь гiлкою, а зовсiм iнша – повзти нею на пузi, по-пластунському, та ще й так, щоб тебе не було видно, щоб та кропива не ворушилася. Ото щоб знала, щоб не розлучала друзiв, не робила з них ворогiв, кропива жалюча!