Результати пошуку слова: навесні

Сходи з’являються навесні. Якщо навесні кореневище залишається без наземної частини, рослина гине. Листки заготовляють навесні після цвітіння, їх сушать у тіні, в добре провітрюваних приміщеннях. Корені заготовляють навесні або восени. Збирають листки навесні і влітку під час цвітіння, в суху сонячну погоду.

Розповідав, що в них у гуртожитку якийсь студент – сільський хлопець, у 1947 році навесні, коли в Україні був голод, викинув через вікно на вулицю радіорепродуктор, коли йшла передача про щасливе життя "під сонцем сталінської конституції". Він пішов ще далі від мене: задумав утікати навесні.

Забіжу трохи наперед і скажу, що навесні 1941 року в Західній Україні не залишилося жодної людини, яка з симпатією ставилася б до комуністичної системи, хіба якісь одиниці, яких нова влада підняла на керівні посади по закінченні курсів. Там спокійно навесні працювали в полі.

Навесні це — особлива подія, адже приходить молоде сонце, дитина. Навесні молодь гралась у гру “Воротар”: двоє ставали, піднявши руки догори, ніби ворота, а всі інші — перед ними ланцюжком один за одним. Як природа на зиму завмирає, а навесні оживає, так само і Ярило “згасає” разом із зимовим сонцем і набирає сили з весняним.

навесні́ –

Ймовірну чисельність княжої дружини, яка взимку виходила з Києва на полюддя, а навесні, перетворившись на купецьку флотилію, сплавляла здобуті товари і рабів униз по Дніпру до візантійських берегів, обраховують приблизно на тисячу осіб. Навесні 988 р. Навесні 1241 р. Восени 1205 – навесні 1206 р.

навесні́-про́весні – прислiвник незмінювана словникова одиниця

НАВЕСНІ, ТРИСТА ДНІВ ТОМУ Канае Сома вже довго стояв перед картиною, що мала назву „Острів”. НАВЕСНІ, ДВІСТІ ВІСІМДЕСЯТ П’ЯТЬ ДНІВ ТОМУ Канае витратив немало зусиль і часу, щоб розшукати дім Насімото мимоволі пошкодував, що вибрав собі професію редактора. НАВЕСНІ, ДВІСТІ ВІСІМДЕСЯТ ДНІВ ТОМУ –  

СТАРА ІСТОРІЯ Мати Дика Качка знесла навесні синюваті яєчка. – сказав сам до себе їжачок.- Адже коли навесні повернеться моє Солов’ятко, воно не впізнає свого рідного лісу і, як я не зустріну його, полетить собі далі». Бо нору треба було гарненько прикрити, щоб холод не заходив, сніг не залітав, а навесні вода не затекла.

Навесні двадцять першого ще один такий розумака прибився до нас, випоров з підкладки полотнянку[*], Важко повірити, що після стількох амнестій і зрад більшовики не довідалися про освячення зброї, яке він відправив у Лебединському лісі навесні 1920-го. Веремієва мати і стара Танасиха померли з голоду навесні 33-го.