Результати пошуку слова: розк

роздрібни́тися1 – дієслово доконаного виду (розділитися, розкришитися; розділитися на частини, роз’єднатися) Інфінітив роздрібни́тися, роздрібни́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа роздрібни́ться роздрібня́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Дивлюсь, аж супротив мене їде здоровенний запорожець з усима, що я ще й зроду не бачив: чорні, чорні та довгі та розкішні такі, що аж вилискуються. Повно козаків, та все ж то повбирані так, що й не розказати: кармазин коло кармазина, срібло коло срібла, золото коло золота.

розтріпа́ти – дієслово доконаного виду (зіпсувати; розкуйовдити) Інфінітив розтріпа́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа розтріпа́ймо 2 особа розтріпа́й розтріпа́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа розтріпа́ю розтріпа́ємо, розтріпа́єм 2 особа розтріпа́єш розтріпа́єте 3 особа розтріпа́є розтріпа́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Дочка Сеулова Мелхола4, яка із отчого дому через вікно розкидала по вулицях позири свої, є мати і цариця всіх, хто туляється по окільних пустелях услід безпутного того мандрьохи, кого, як буйну скотину, зустрівши, зажене в дім пастир наш. Розкладай перед сліпим усе, що бажаєш і скільки бажаєш, але все те для нього дурниця.

відкува́тися – дієслово доконаного виду (розкуватися) Інфінітив відкува́тися, відкува́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа відку́ймося, відку́ймось 2 особа відку́йся, відку́йсь відку́йтеся, відку́йтесь…

розті́патися – дієслово доконаного виду (розтріпатися, розкуйовдитися) Інфінітив розті́патися, розті́патись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа розті́пається розті́паються МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Коли живий ти та здоровий, то напиши до мене, друже мiй, не гаючись, то я тодi вже i одпишу до тебе, геть усе порозказую, як мене носило по тому морi, як я у степу отiм безкраїм пропадав. Геть усе розкажу, нiчого не потаю.

І покажи сокровенні свої діла, твої таємниці, розкрий мені сили паростків, що витикаються з нічого і пнуться догори… Як радісно бути твоїм слугою…» [ довкруги анголи з розкритими крилами» і щось написано великими слов՚ янськими літерами, які Володько пробує читати: «Отче наш, іжеєси на небесах …»

Ось, примiром, у “Княжнi” вiн показує при помочi двох слухових образiв контраст панської розкошi i людського бiдування: Ревуть палати на помостi, А голод стогне на селi. Обрив, гай, байрак у нього не стоять перед очима, виступають; хатки не просто бiлiються, а виглядають; Трахтемиров мов спересердя розкидав свої хати i т.

Голова і тулуб Тулуб, одягнутий  у розкiшну,  франтовиту, з  дорогими прикрасами одiж, величався перед Головою i дорiкав їй тим, що на неї й десятої частини не припадає того багатства, яке має вiн. Розкажи менi! розкладаю) походить. Ця iсторiя розказана в книзi Буття Бiблiї (ІХ-18-25).