Результати пошуку слова: язик

Так само, як не бачиш ока свого, окрім останньої його частини, так і вуха, і твого язика, і рук, і ніг своїх ніколи не бачив, ані всіх інших частин цілого твого тіла, окрім останньої частини, що зветься п’ята, хвіст а чи тінь… Тож хіба можеш сказати, що знаєш самого себе?

10 Та Мойсей сказав до Господа: О Господи я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий. 7 А в усіх синів Ізраїлевих від людини й аж до худоби навіть пес не висуне язика свого, щоб ви знали, що відділює Господь між Єгиптом і між Ізраїлем.

язико́во-піднебі́нний – прикметник відмінок однина множина чол.

язи́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний язи́к язики́ родовий язика́ язикі́в давальний язику́, язико́ві язика́м знахідний язи́к язики́ орудний язико́м язика́ми місцевий на/в язиці́, язику́ на/в язика́х кличний язику́* язики́*

язика́тий – прикметник відмінок однина множина чол.

язико́вий – прикметник відмінок однина множина чол.

Долина звивалася вузьким язиком між похмурими кручами ліворуч і сумовитими укосами праворуч. – Притримай язика, не смійте базікати! Можеш тут язиком не плескати. Ті пленталися впівсили, засліплені не по-зимовому жарким сонцем, опустивши голови, висолопивши язики. –  Гадючий Язик? 

язикі́вський – прикметник відмінок однина множина чол.

Джудіт гостра на розум і на язик, вона лукава, мов старий індіянський оратор, тоді як бідолашна Гетті в найкращому випадку лише «компас на нас». – Певна річ, Джудіт Гаттер ще незаміжня, і ти молов те, що наверзлося тобі на язик, а не те, що підказує серце. Ось що значить зовнішній лоск та добре почеплений язик.

Жерло дихнуло довгим зубчастим язиком полум’я, загриміло, і земля, неначе хворий на малярію, затрепетала, забилася у дрожі. Ласій, витягаючи шию, розкішною рогатою головою довірливо тягнеться до вдовиці; шершавим язиком торкнувся її руки. Чого з язика не зірветься, коли не вмієш до пуття говорити.