Управити Posted on by / 0 Comment упра́вити1 – дієслово доконаного виду (виконати, завершити якусь справу) Інфінітив упра́вити однина множина Наказовий спосіб 1 особа упра́вмо… … упра́вив упра́вили жін.р.
Зціленний Posted on by / 0 Comment зціле́нний – прикметник (якого можна зцілити) відмінок однина множина чол. … жін.
Запряганий Posted on by / 0 Comment запря́ганий – прикметник (якого вже запрягали) відмінок однина множина чол. … жін.
Дозволений Posted on by / 0 Comment дозво́лений – дієприкметник (якого дозволили; допустимий) відмінок однина множина чол. … жін.
Попарувати Posted on by / 0 Comment попарува́ти1 – дієслово доконаного виду (виділяти пару якийсь час) Інфінітив попарува́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ… … попарува́в попарува́ли жін.р.
Порівнянний Posted on by / 0 Comment порівня́нний – прикметник (якого можна порівняти з чим-небудь) відмінок однина множина чол. … жін.
Позбігати Posted on by / 0 Comment позбі́гати – дієслово доконаного виду (швидко обходити, оббігати якусь територію) Інфінітив позбі́гати однина множина Наказовий спосіб 1 особа позбі… … позбі́гав позбі́гали жін.р.
Сполучний Posted on by / 0 Comment сполучни́й – прикметник (сумісний; якого можна з'єднати) відмінок однина множина чол. … жін.
Розважений Posted on by / 0 Comment розва́жений1 – дієприкметник (той, якого відволікли від чогось неприємного) відмінок однина множина чол.
Нерозв’язний Posted on by / 0 Comment нерозв'я́зний – прикметник (якого не можна розв'язати) відмінок однина множина чол. … жін.
