Результати пошуку слова: як що

Те здорове тіло – Се той черв’як, що тлить і точить душу!” “ І заразом чує, Як щось ворушиться в душі на дні, Мов недобита гадина, і шепче Таємно, тихо: “Підлий, підлий ти! О боже, з серця дякую тобі, Що ти сповнив мої усі бажання! І немов моряк, Що сміло відкрива краї незнані, Так вдаль летять його свобідні очі Із краю в край.

Щось лишалось од них в повiтрi, як пiсля весняного грому, будило i освiжало. Не був навiть певний, чи все те бачив у снi, про що говорив; чув тiльки потребу творити, жадiбно пити з джерела, що сам, як Мойсей, висiк iз скелi. Хотiлось оповiдати i хотiлось в собi затаїти все пережите, як щось дороге, йому тiльки зрозумiле й щiнне.

I справдi думають, що як вони багатi, так усе i їх. (Обнимает Стеху.) Стеха (притворно) Що се, якi справдi безстиднi оцi городськi козаки! За два червiнцi продать своє щастя… (Осматривает следьi.) Нi, опрiч моїх, нiчиїх не видко слiдiв… Що, як вони обманили та другим шляхом?..

Він застав у Романа гостей: старосту та дяка, що любо бесідували за чаркою. Чи я тобі жид, чи я тобі банок який, що йдеш до мене по гроші? Але Роман казав, що він поміркувався, порадився з жінкою і оце прийшов дізнатися, чи справді Семен купує землю, а якщо купує, то скільки потребує грошей.

Невже ніхто не розуміє, що мене аж ніяк ця справа не турбує? Найвищого гонорару, як веселий блиск в очах народу, — Трудно мені відразу розібратися, як і що, — І як радісно, що я нічого не вбив! І як радісно, що я ще поїду (обов’язково!), Повинен поки що сказати, що Маяковський був в е л и к и й чоловік, з отакенним серцем.

Вже давненько панночки приїжджi переносили, що якийто вже там лiкар полковий хороший: i брови йому чорнi, i уста рум’янi, i станом високий, – А як стара спитала: "Що, як лiкар? Молода у кожний куток зазирає, що й як. Думаю та й думаю… що, як вiн вдивився в мене очима!.. Дожидаю… Що яка ти, служба, довга!

Гляди ж мені, Оверку, стара ти роззяво, як приїдеш до коршми на Чухрайлівськім шляху, то не забудь спинитися та збудити мене і всіх хлопців, якщо кому трапиться заснути. Людина прийти сюди не може, а від мертвяків та вихідців із того світу знаю я молитов таких, що як прочитаю, то вони мене й пальцем не займуть.

тобто, якщо не допомагає сон, треба писати. Все було настільки впадлу, що вона навіть не полізла в інтернет з’ясувати значення слова соіnum, якщо таке в латині й існувало. Якщо сісти на підлогу, робиться тепло, а коли дивитися в дзеркало, то біль відбивається і множиться удвічі.

А що, як справді привезуть до Петербурга захриплу німоту? Якщо ми не спроможемось зарання показати Москві зуби, то пропадемо, й ніхто нам не поможе. Міркую, що якби так усі злучилися, вхопили за зброю, то не лише із Запорожжя прогнали б Москву, а й Гетьманщину б відбили! Ще як що до чого, у Сибір попаде!

— А в мене такий закон, що як не хочеться говорити, то й не буду. Хіба ж не правда, що якби цісар був добрий, то не дав би панам вередувати, а бідних людей гнобити?.. Степан почув, що якісь сильні руки вхопили його ззаду попід лікті і сильно держали, а друга труп’яча голова засиляла йому ремінь на шию.