Семен Скляренко – Володимир
– А я, коли йшов на брань, був у Києві, потрапив на Гору, розпитував людей про дочку. … – Сам знаєш, колись ти ходив на брань, нині побував я, а предки наші, брате, все життя не сходили з коней… … Та невже ж і ти думаєш, що на брань я ходив заради золота і що заради нього стояв попліч із князем Святославом?