Брякнути Posted on by / 0 Comment бря́кнути1 – дієслово доконаного виду (брякнути; бовкнути) Інфінітив бря́кнути однина множина Наказовий спосіб 1 особа бря́кнімо, бря́кнім 2 особа бря́кни бря́кніть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа бря́кну бря́кнемо, бря́кнем 2 особа бря́кнеш бря́кнете 3 особа бря́кне бря́кнуть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Ольга, Ольго чи Ольгу як правильно в кличній формі? Будь ласка, благаю, Ольго, припини так безглуздо брякати по фортепіано.
Микола Хвильовий – Синi етюди Posted on by / 0 Comment Небо брякло; нечутно й зiв'яло скрадалися полинялi соняшнi дороги до незнайомих горизонтiв, до туманово-бузкової маси. … I тiльки на шостiй верствi, коли раптом брякнуло вогняне сонце, згадав день, нiч – там – i почервонiв. … на мiльонних шляхах, на закинутих дорогах брякнула, кинула шпагу зоря.
ОСНОВНІ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ (словник-довідник філолога) Posted on by / 0 Comment …юнь); звуконаслідувальні віддієслівні безафіксні утворення з відтінком інтенсивності, різкості дії слугують джерелом поповнення групи слів уснорозмовного забарвлення (бряк, дзвяк, зирк, шпиг і под.).
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі) Posted on by / 0 Comment Череп Агу брякнув, як дубовий оцупок, і волохате тіло поточилося, новий удар прибив його до землі.
