Остап Вишня – Мисливські усмішки
1946 ГАГАРА Одного разу вiдпочивали ми кумпанiєю пiсля ранкової зорьки й пiдраховували, скiльки хто з нас не знайшов битої смертельно качки. … Ой, звiр, ой, звiр – гагара! … Гагара, так воно таке – нiби й лисиця, нiби й вовк. … Ну, доводитимете ви йому, що гагара не звiр, а птиця, та навряд чи вiн вам повiрить.