ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment І від того темрява наповнилася таємничими і обережними шерехами, бо добрі й лихі душі мертвих повиходили з могил та й розійшлися селом, шукаючи колишніх любасок, та любасів, і родичів – усіх, кого в цьому світі любили і котрих не могли забути. … – Чи впускала до себе любаса, дівко?
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment Олекса не пиячив, не бив її, не волочився за любасками і їх до хати не спроваджував. … З хати вігонит, а сам із любасков си набуват. … Єкий Олекса дужий, а з її рук любаски не вирве… Он і Сапогів. … Не може ж бути, щоб його любаскою була попадя або попівна! … — Гадала–сме, що до любаски ходит.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment Гуцулка сяде собі в залиту сонцем траву на горбі чи десь під смерекою – і світ її не колише: перебирає пальцем дримбу, і ані Букінґемського палацу їй не треба, ні мужа, ні любаса, ані горілки. … А якби жінка не вернулася під ранок від того свого любаса, то втратила би була і чоловіка, і любаса.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment Коли б захотіла мати любаса, узяла б Юру. … Він мав би з неї любаску, коли б тоді з’явився. … Я одвернув бурю… І простяг руки до неї… Так Палагна стала любаскою Юри. … Щодня вона запивалася в корчмі з Юрою-мольфаром, прилюдно цілувалась і обіймалася з ним, не криючись навіть, що має любаса.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment – А може, то його любаска там порядкує, ха-ха! … – Любаска? … – У нього хіба може бути любаска? … Але чи має та любаска чоловіка?
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Усе справді летіло до біса, горілка не давала, а відбирала, Гітлер приєднав чехів, і кожне нове розпорядження варшавського керівництва відгонило панікою та шахрайством, до того ж за всіма ознаками він підчепив сифіліс у котроїсь зі своїх рідкозубих любасок.
