Skip to content Він засовував довго, ніяк не міг застебнути кобуру, а потім підійшов до Гая, узяв його скаліченою рукою за мундир на грудях, рвучко підняв і, шумно дихаючи в обличчя, проказав, розтягуючи слова, наче п’яний: – …
Генерал, шумно і хрипко дихаючи, біг слідком, тримаючись за пасок. 