Результати пошуку слова: Щур

щуря́чий1 – прикметник (від: щур – пацюк) відмінок однина множина чол.

щур1 – іменник чоловічого роду, істота (пацюк) відмінок однина множина називний щур щури́ родовий щура́ щурі́в давальний щуро́ві, щуру́ щура́м знахідний щура́ щури́, щурі́в орудний щуро́м щура́ми місцевий на/у щуро́ві, щурі́ на/у щура́х кличний щу́ре щури́

щури́ний – прикметник відмінок однина множина чол.

щурі́й – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний щурі́й щурі́ї родовий щурі́я щурі́їв давальний щурі́єві, щурі́ю щурі́ям знахідний щурі́я щурі́їв орудний щурі́єм щурі́ями місцевий на/у щурі́єві, щурі́ї, щурі́ю на/у щурі́ях кличний щурі́ю щурі́ї

щуря́1 – іменник середнього роду, істота (маля пацюка) відмінок однина множина називний щуря́ щуря́та родовий щуря́ти щуря́т давальний щуря́ті щуря́там знахідний щуря́ щуря́та, щуря́т орудний щуря́м щуря́тами місцевий на/у щуря́ті на/у щуря́тах кличний щуря́ щуря́та

Щура́т – прізвище 2 відмінок чол.

щуре́ць – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний щуре́ць щурці́ родовий щурця́ щурці́в давальний щурце́ві, щурцю́ щурця́м знахідний щурця́ щурці́, щурці́в орудний щурце́м щурця́ми місцевий на/у щурце́ві, щурці́, щурцю́ на/у щурця́х кличний щурцю́ щурці́

щуро́вицький – прикметник відмінок однина множина чол.

щурове́цький – прикметник відмінок однина множина чол.

щуреня́ – іменник середнього роду, істота відмінок однина множина називний щуреня́ щуреня́та родовий щуреня́ти щуреня́т давальний щуреня́ті щуреня́там знахідний щуреня́ щуреня́та, щуреня́т орудний щуреня́м щуреня́тами місцевий на/у щуреня́ті на/у щуреня́тах кличний щуреня́ щуреня́та