депо́вець – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | депо́вець | депо́вці |
родовий | депо́вця | депо́вців |
давальний | депо́вцеві, депо́вцю | депо́вцям |
знахідний | депо́вця | депо́вців |
орудний | депо́вцем | депо́вцями |
місцевий | на/у депо́вцеві, депо́вці, депо́вцю | на/у депо́вцях |
кличний | депо́вцю | депо́вці |
[розм.] |