| засо́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | засо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | засо́вуймо | |
| 2 особа | засо́вуй | засо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | засо́вуватиму | засо́вуватимемо, засо́вуватимем |
| 2 особа | засо́вуватимеш | засо́вуватимете |
| 3 особа | засо́вуватиме | засо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | засо́вую | засо́вуємо, засо́вуєм |
| 2 особа | засо́вуєш | засо́вуєте |
| 3 особа | засо́вує | засо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| засо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | засо́вував | засо́вували |
| жін. р. | засо́вувала | |
| сер. р. | засо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| засо́вувавши | ||