бієкти́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бієкти́вний | бієкти́вна | бієкти́вне | бієкти́вні |
родовий | бієкти́вного | бієкти́вної | бієкти́вного | бієкти́вних |
давальний | бієкти́вному | бієкти́вній | бієкти́вному | бієкти́вним |
знахідний | бієкти́вний | бієкти́вну | бієкти́вне | бієкти́вні |
орудний | бієкти́вним | бієкти́вною | бієкти́вним | бієкти́вними |
місцевий | на/у бієкти́вному, бієкти́внім | на/у бієкти́вній | на/у бієкти́вному, бієкти́внім | на/у бієкти́вних |