відсу́тній – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відсу́тній | відсу́тня | відсу́тнє | відсу́тні |
родовий | відсу́тнього | відсу́тньої | відсу́тнього | відсу́тніх |
давальний | відсу́тньому | відсу́тній | відсу́тньому | відсу́тнім |
знахідний | відсу́тній, відсу́тнього | відсу́тню | відсу́тнє | відсу́тні, відсу́тніх |
орудний | відсу́тнім | відсу́тньою | відсу́тнім | відсу́тніми |
місцевий | на/у відсу́тньому, відсу́тнім | на/у відсу́тній | на/у відсу́тньому, відсу́тнім | на/у відсу́тніх |