А то ж

а то ж – займенник з часткою (То він, а то ж я; А то ж за ві"що?) незмінювана словникова одиниця

То ж

то ж – займенник з часткою (То ж ти зробив) незмінювана словникова одиниця

ВОВЧОК Марко – Iнститутка

II Дiждали панночки, приїхала… I що ж то за хороша з лиця була! до танцiв тож. XXVI Сиджу сама у дiвочiй; сумно, тиша така… Ото життя моє буде! Та плаче ж то так, – – гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Хоч i з бiдою, хоч i з лихом, а таке ж то любе, таке благодатне!

КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван – Cто тисяч

А навіщо ж то я вам так пильно потрібен? Атож. Атож! Він собі чавкає, а сонце не стоїть, котиться наниз; йому ж того тілько й треба аби мерщій до вечері. На ж тобі двадцять п’ять карбованців на свиней, та хоч і їхать. Тож регоче і закликає його у хату. Хто ж не знає такого хазяїна… Всі знають. Атож!

УКРАЇНКА Леся – Кассандра

Гелена Чому ж то так? Не ти найнещасливіша у світі, тож не суди нещасних. Кассандра Та що ж тобі з мого пророкування. Кассандра (теж над брамою) Ні, ні… се не пожежа… Поліксена Що ж то? Отож пряди й не пророкуй. А може ж, то і правда, що врятують вони нам Трою? Може ж, то і правда?

Де ж то

де́ ж то – словосполучення незмінювана словникова одиниця

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами

Ви ж тоді сміялися з моїх віршів! Про першого й забуває одразу, а другого починає “істязати” й ставить йому “коляку”, аж той благає: “Поставте три — в мене отець сирота… отець сирота… отець сирота…”). Таж Інна й Поля теж тоді були гімназистки. А чого ж тоді я не почув, як Наталка вмерла?

ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Збірка

Аж тодi отримав удар по головi. Тож написала оповідання без іменників. П’ятниця, 19:00 Аж тоді підійшов замовник. – Та у полі… Я ж тоді до вас дзвонив з мобільника. – А хто ж то є? – О де ж то є оті ключі? Тож i мусимо цiлий вiк мафiозити. Аж тоді вони знов поринули у глибини сексу.

ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши

Але кого ж то він розуміє під «корявими»? Що ж тоді? Що ж тоді: – Хвильовий зійшовся з Воронським в тому пункті, де останній приймає марксизм, але це зовсім не значить, що ці два прізвища можна ототожнювати. – Яка ж то радянізація, коли «цитадель» проповідує «ідеологічну непу». «

ФРАНКО Іван Якович – Украдене щастя

Та скари ж то мене господи, що нi! Що ж то, не привiтаєтеся зо старим знайомим? Але ж скари ж то мене господи! Та парубки, а хто ж би. Хоч то нiби урядова тайна, але що вже робити, скажу тобi. (З притиском.) Власне сумлiння каже тобi, що ти невинний? Кажу тобi, що менi зовсiм добре.