| попроща́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попроща́тися, попроща́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попроща́ймося, попроща́ймось | |
| 2 особа | попроща́йся, попроща́йсь | попроща́йтеся, попроща́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попроща́юся, попроща́юсь | попроща́ємося, попроща́ємось, попроща́ємся |
| 2 особа | попроща́єшся | попроща́єтеся, попроща́єтесь |
| 3 особа | попроща́ється | попроща́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попроща́вся, попроща́всь | попроща́лися, попроща́лись |
| жін.р. | попроща́лася, попроща́лась | |
| сер.р. | попроща́лося, попроща́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попроща́вшись | ||