| поя́снюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | поя́снюватися, поя́снюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | поя́снюватиметься | поя́снюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | поя́снюється | поя́снюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| поя́снюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | поя́снювався, поя́снювавсь | поя́снювалися, поя́снювались |
| жін. р. | поя́снювалася, поя́снювалась | |
| сер. р. | поя́снювалося, поя́снювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поя́снювавшись | ||
| [рідко] | ||