КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – INTERMEZZO
Тодi як на своїй я скрiзь i завжди стрiчаю людину. Так, ти стаєш менi на дорозi i уважаєш, що маєш на мене право. Коли ж ти гаснеш i тiкаєш вiд мене – творю твою подобу, даю наймення їй “iдеал” i ховаю у серцi.