Жюль Верн – 20 000 льє під водою Posted on by / 0 Comment Журналісти, що висловлювали наукові погляди, в боротьбі з журналістами, що вправлялися в дотепності, вилили потоки чорнила під час цієї пам’ятної кампанії, а дехто навіть пролив дві-три краплі крові, бо в полеміці про морського змія дійшло до особистих образ.
НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст. Posted on by / 0 Comment Дехто з членів сім’ї несе великі свічки: за візантійським імператорським церемоніалом, останнє пов’язувалось з великодніми виходами багрянородних до Софійського храму. … Дехто з істориків вважає ці цифри завищеними, обраховуючи козацькі й татарські сили разом у 100, а коронні – у 60-70 тис.
ШТЕПА Павло – Московство Posted on by / 0 Comment Чимало з них не мають ні краплини московської крові, а дехто кінчав життя трагічно, бо їхня немосковська душа не витримувала московського духовного ґвалту, наприклад М.
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПРАВОПИСУ СКЛАДНИХ СЛІВ (ЗІ СПОЛУЧНИМ ГОЛОСНИМ ТА БЕЗ НЬОГО) Posted on by / 0 Comment сь, ані-, ні-, чим-, чи-, як-, що-: абихто, дехто, хтось, ніхто, аніхто, аніскільки, чимало, чимдалі, чимшвидше, якраз, якнайшвидше, щодня, щороку.
Стендаль – Червоне і чорне Posted on by / 0 Comment Дехто втішався тим, що безнастанно поглинав морозиво, інші — тим, що потім матимуть змогу похвалятись: «Я тільки що з палацу де Ла-Моль, де я чув, що Росія…» … Дехто з проникливих людей, якби такі знайшлися серед провінціалів, могли б здогадатися про мою малодушність…
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment А дехто з присутніх подумав: щоб зручніше було дертися до вершин влади.
МОДЕРНІЗАЦІЯ НА РИНКУ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ: ЗАРУБІЖНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД Posted on by / 0 Comment Дехто працює в лабораторії по 30 годин на 3 тиждень, це на офіційній роботі, а весь інший час приділяє місцевому ресурсу тільки тому, що «це важливо та цікаво».
Іван Драч – Крила Posted on by / 0 Comment Дехто з ностальгії за тюрмою Сам зривався з наших крил додолу, Сам летів — просив прощення в гратів, У в’язниці сам просив прощення І в нору занурювавсь як стій.
Остап Вишня – Думи мої Posted on by / 0 Comment А дехто ходить у славі, вскочив у ту славу, як сірко в дерть, —
