МИРНИЙ Панас – Повiя
До самого свiту не спала вона, то млiючи вiд несподiваного щастя, то сумуючи вiд натовпу нерозгаданих думок, гарячого дзюркотання кровi, легких та важких забоїв серця… VIII На ранок Христя не знає, де ходить, що робить. … Пiдiйшовши до титаря, вона стала збоку, бо бiля його багато народу натовпилося.