Skip to content
Його гарна, життя жадiбна, легкодушна мати, в найкритичнiший час нещасноi недуги сина, спустилася надто на слуг, що були при хорому – i нещастя згодом сталося, не раптом вражаючи, лише звiльна, ступнево, а врештi перейшло в повну темноту, що вже нiколи бiльше нещасного хлопця не покинула.
