Семен Скляренко – Святослав
Нiхто не вийшов з хижi назустрiч Добринi, в оборах навстiж були розчиненi ворота, навiть пса не видно було на дворi. Приїдь до Києва вiн сам, як це бувало ранiше, нi про що й думати: ось – Подол, он – Гора, всi ворота йому вiдчиненi. Мовчали сторожi й тодi, коли кiнь Добринi рушив у ворота.