Результати пошуку слова: Зрання
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
– Може… може, й не спосудиться, а може, складеться так, як і не ждалось, не гадалось… В неділю зрання вислали коні на вокзал. … А завтра зрання треба буть на службі. … Через тиждень в неділю зрання прибувай на моє весілля в Деркачівку до дідича Гуковича. … – Я оце зрання виїхав з дому, бо хапаюсь в Березань.
Ольга Кобилянська – Земля
Се горнятко мав їй подати уві сні богом суджений чоловік… Зрання побігла до худощавої жінки писаря, ніби з якоюсь просьбою. … – Сьогодні зрання! … І ще сьогодні зрання лизало так щиро Михайлові руки, як він подав йому буряків з грисиком105[105], лізло йому до рук та пхало йому свою головку під паху, таке було пещене.