Результати пошуку слова: Невловимо

Яскравожовта передня частина риби – товста і кругла – мелькала в невловимо швидких рухах, її качина паща з багатьма гострими зубами рвала тіло головоногого то з одного, то з другого боку. Але з невловимою швидкістю баракуда наздогнала її і люто почала рвати свою здобич.

Його оповідь, і навіть та жахлива сентиментальність, якою вона була забарвлена, будили щось у моїй пам’яті — якийсь невловимо знайомий ритм, якісь розрізнені уривки давно забутих фраз. Той закуток завжди справляв на мене якесь невловимо зловісне враження, навіть при яскравому денному світлі.

А бути лише лелечкою, малою, прудкою, невловимою, сміливо ставати на бій з османськими безжальними орлами і перемагати їх. Кілька білих мармурових колон, безконечні сходи, що ведуть від гавані мовби до самого неба, широкі, пустельні, втілення простору й порожнечі, невловимої і певпокореної.

Кажуть, що бачили цього невловимого звіра в північних водах Тихого океану. Невловимо швидкі рибки, інколи торкаючись їх, легко проносилися, наче невеличкі зграї пташок. Коли я порівняв глибокий спокій природних стихій з тією ненавистю, що жевріла в кожному з кутків невловимого «Наутілуса», я здригнувся.

Щось невловимо шляхетне було в цих тонких вустах, вишуканому обличчі і великих карих очах. — віддавалось спотворене і невловимо схоже у вишкірених пащах.

Він любив поезію, а в цьому вірші було щось невловимо спільне з дощем, який розважливо шерхотів за вікном, із запахом мокрої землі й зелені, з цим несподіваним знайомством.

Павло застеріг, що на невловимо коротку мить зіниці Вундстонових очей звужувалися, немов діафрагмочка об’єктива, і звідти визирали холодні чорні гадючки справжнього єства цього талановитого товстуна в картатих просторих штанях, світлій полотняній куртці і фетровому береті на великій круглій голові.