ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Навіть золото не подобалося йому так, як срібло, бо в золоті була якась прихована пиховитість, воно світилося жовтістю, холодною і далекою, і нагадувало цим невловимість нічних вогнів на болотах і узліссях.

100 найвідоміших образів української міфології

Ця невловимість зовнішності й суті вітру як природно-міфічного явища (“ІМіе т а т сіа3а апі сіизгу”, як кажуть поляки) спостережливо зафіксована в загадках: “Прийшов хтось та взяв щось: бігти за ним, та не знаєш за ким” (вітер) і “Прийшов нєхта, узяв нєшта, ні як дагнаць, ні у єго адабраць” (смерть).