| велича́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | велича́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | велича́ймо | |
| 2 особа | велича́й | велича́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | велича́тиму | велича́тимемо, велича́тимем |
| 2 особа | велича́тимеш | велича́тимете |
| 3 особа | велича́тиме | велича́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | велича́ю | велича́ємо, велича́єм |
| 2 особа | велича́єш | велича́єте |
| 3 особа | велича́є | велича́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| велича́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | велича́в | велича́ли |
| жін. р. | велича́ла | |
| сер. р. | велича́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вели́чаний | ||
| Безособова форма | ||
| вели́чано | ||
| Дієприслівник | ||
| велича́вши | ||