депортува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
Інфінітив | депортува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | депорту́ймо | |
2 особа | депорту́й | депорту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | депортува́тиму | депортува́тимемо, депортува́тимем |
2 особа | депортува́тимеш | депортува́тимете |
3 особа | депортува́тиме | депортува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | депорту́ю | депорту́ємо, депорту́єм |
2 особа | депорту́єш | депорту́єте |
3 особа | депорту́є | депорту́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
депорту́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | депортува́в | депортува́ли |
жін. р. | депортува́ла | |
сер. р. | депортува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
депорто́ваний | ||
Безособова форма | ||
депорто́вано | ||
Дієприслівник | ||
депортува́вши |