Результати пошуку слова: Ліс

– вигукнув Арагорн, вихоплюючи меча, і кинувся до лісу. –  Нам усім знадобиться витривалість гномів… Отже, з надією чи без неї – підемо по сліду. Незабаром прибережні ліси залишилися далеко внизу. – На північ, ближчою дорогою до Ізенгарда через ліс Фан-горн, чи на південь, до Ентули, ріки ентів?

Гримлять рушниці, дзвенять шаблі, блискають стріли… А Перун-воїн їздить по Перун 9 небу вогняною колісницею. Він їздить небом у вогняній колісниці і б’є чортів блискавками. Цікавою з цього погляду є казка “Дідова й бабина дочка”, де на лісовому шляху дівчини-сироти стрічаються піч, криниця і яблуня (жіночі Марія Приймаченко.

ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ СИСТЕМИ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ЧИННІ ПРАКТИКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 1 ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 1 Звіт написано експертами WWF-Україна, 2020 Фото на обкладинці: ©

Він надавав м’ясу смачного духу, гартував списові його вістря, колов тверде каміння; руки ноги поблизу нього почували в собі приємну міць; він бадьорив плем’я в повних різного страхіття лісах, безкраїх степах, у глибинах холодних печер. – Як житимуть воші в степах і лісах?

Його рівні поля пригадували б степ, якби не те, що місцями вони западають, мов знеохочені своїм положенням, творячи плиткі невеликі кітли, і якби не той великий ліс, що тягнеться по західній стороні села і творить зелений мур поперек широкої площини, щоб обмежити її розмах.

Адже політична і економічна окремішність і цілісність цієї колись єдиної території, як і сама її назва, давно відійшли у минуле. На сьогодні це єдина цілісна робота з історії Слобожанщини, що охоплює період з моменту його заселення приблизно до початку XX ст. Степ і ліс — їх вплив на заселення.

а навколо «хлопці з лісу», смерті, пожежі, стрілянина, облави енкаведистів з псами й металевими щупами, які винюхували бандерівські схрони. А очі при цьому метали іскри, сіяли навколо себе задерикувату веселість. ті, що в лісі, й ті, що зі Ступою, взаємно себе поборюють…

Але й досі в хатах-білянках, що підсніжниками зійшли на долонях узлісь і степів, печаляться матері котовців і червоних козаків; і досі в накупаних сонцем і грозами полях з-під серпа і сльози поглядають матері на приімлені шляхи, по яких пролетіли та й залетіли в югу історії коники-коні.

Доки через тяжкі обставини Київщина та й узагалі вся Україна дедалі дужче занепадала, північно-східні руські землі, захищені від степовиків лісами та болотами, зміцнювали свою силу й у XII столітті склали, між річками Волгою та Окою, чималу державу — Суздальську Русь, яку згодом стали називати Московщиною.

Якраз ці останні казки [4] належать до найдавніших, вони створені ще в ті далекі часи, коли людська уява населяла навколишню природу, ліси, річки, поля і гори найрізноманітнішими істотами, прихильними до людини чи ворожими їй. Одного разу зібрався Мізинчиків батько в ліс нарубати дров та й каже сам до себе: –