РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Узяла найменший перстень, злотом саджену печатку: «Безліч є скарбів у мене, та ось це візьму на згадку». … Із рабів комусь звелівши провести його туди, Жінка скрикнула: «Щоб згасли в серці полум’я й сліди, То, забивши ту людину, зовсім визволи з біди: Перстень мій на пальці в нього,- з ним до мене ти прийди».