Борони боже, як воно часом піде слідком за Криштофом Косинським та Наливайком!» Патер своїм досвідним оком прочитав в очах і на виду княжати запеклість та завзяття, й сумні думи виникли і заворушились у його старечій голові.
Коли дійшов до гуртожитку, де на нього чекали недопакованіречі, настав уже ранок. Зовсім не статечний, якою сприймалася ще зі шкільної парти притаманна йому розважливість, аж здавалося, що таким Толя прийшов у світ: сформованим, із поглядом на речі.
Вона мов цариця лагодилася до сну на своїм м’ягкім пурпуровім ложі. Він більшу часть дороги йшов попри вози, хоч з нього сміялися, що й так скорше не буде на місці. …гарячі пальчики святий Коран брала, й цілими днями читала, й учителя свого про Божі речі питала, загадку призначіння і життя людини розв’язати гадала.
Иноді думалось: з якої речі я, вільний, ні від кого незалежний чоловік, маю терпіти стільки образ від тих людей, які все моє життя були в моїх очах найгіршими, найшкодливішими людьми, до яких я разураз почував огиду й ворожість?
Мовляв, гостинність гостинністю, але зловживати нею він ніколи собі не дозволить. До нього додому більше приходив я. – Добривечір, Артуре, – Послухайте мене, я хочу вам сказати три речі. бо пан Макх’ю розповідає мені дивовижні речі, і треба, щоб і ви про них знали.