Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment …маленьких хлопчикiв у своєму кварталi (мешкав за кiлька вуличок вiд мене) й наймав їх чистити тротуар проти свого дому, спалювати опале листя в задньому дворi, носити дрова йому в сарайчик i навiть виконувати деякi простi завдання в господi; годував їх французькими шоколадними цукерками зi "справжнiм" лiкером всерединi, в вiдлюдному…
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Моква вже в’їлася в печінки: погано займалися дрова, погано горіли сільради, дороги розгасли, патрони відсиріли.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Лукія лишила її (й вийшла), а за півгодини вернулася з дровами, затопила напівзавалену піч, знайшла десь під припічком щербатий горщик, наклала в нього снігу й приставила до вогню.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Вiн навчився од їх українських пiсень, вивчився чудово говорить по-українськiй, на диво й на жаль матерi, i часом цiлий день сидiв коло парубкiв, дивився, як один рубав дрова, другий стругав стругом або довбав долотом на дриветнi.
Ремарк Еріх-Марія – Три товариші Posted on by / 0 Comment Він робив це цілком спокійно, ніби рубав дрова.
НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст. Posted on by / 0 Comment Друга звістка про велику пошесть припадає на 1650 р.: Люди падають і лежать, мов дрова, до Дністра, біля Шаргорода і далі до Брацлава.
Астрід Ліндгрен – Нові пригоди Карлсона, що живе на даху Posted on by / 0 Comment Зачувши постріл, примчала панна Цап і почала вимахувати руками та охкати над сердешним дядьком Юліусом, що лежав на килимку перед дверима, наче перевернена підвода з дровами.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Потім захололі трупи бригада вантажила, як дрова, на машини, й ті машини геть десь їхали.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Адже я потрапив – хоча й не усвідомлював цього спочатку – між молотом і ковадлом, думав, що дрова треба рубати, не замислюючись над тим, які при цьому тріски летять, і лише мої зичливці – такі, як Раппопорт і Ділл, приватним чином утаємничили мене у складну психосоціологію…
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Краєм вуха вловлює мати, як хлопець розповідає їм щось смішне про цілину або розважає народним гумором про пекло, що не таке воно, мовляв, для теперішньої людини й страшне, бо неминучі будуть і там перебої з дровами або з смолою…
