Субстантивований
субстантиво́ваний – дієприкметник відмінок однина множина чол.
Результати пошуку слова: субстантив
Субстантивуватися
субстантивува́вся, субстантивува́всь субстантивува́лися, субстантивува́лись жін. субстантивува́лася, субстантивува́лась сер. субстантивува́лося, субстантивува́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник субстантивува́вшись
Субстантивація
субстантива́ція – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний субстантива́ція родовий субстантива́ції давальний субстантива́ції знахідний субстантива́цію орудний субстантива́цією місцевий на/у субстантива́ції кличний субстантива́ціє*
Субстантивування
субстантивува́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний субстантивува́ння родовий субстантивува́ння давальний субстантивува́нню знахідний субстантивува́ння орудний субстантивува́нням місцевий на/у субстантивува́нні, субстантивува́нню кличний субстантивува́ння*
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПРАВОПИСУ СКЛАДНИХ СЛІВ (ЗІ СПОЛУЧНИМ ГОЛОСНИМ ТА БЕЗ НЬОГО)
…обер-: віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі- спідниця, міді-мода, міні-футбол, обер-майстер; 3) іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост; 4) субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: брат-і-сестра, люби-мене, розрив-трава, чар-зілля; 5) скорочені іменники, в яких наводиться початок…
НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС 2019
За відсутності спеціального акцентування тире звичайно не ставимо, якщо підмет виражений субстантивованим займенником це: Це наша хата; якщо іменній частині присудка передує якийсь другорядний член речення: Таке життя другому б рай… (Л.