РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Доки він заб’є – сама я вб’ю себе, щоб дух поринув!» Вмерла, ніж встромивши в груди, аж потік кривавий хлинув. Нам назустріч через море цілий тлум човнів нахлинув: Я напав на них, ногою їхній човен перекинув. Хоч з очей Геон би хлинув – сліз його не надолужу!

СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево

–  Після повернення Мельцера мені вручили документи на ім’я Буардьє і переправили через кордон із завданням наглядати за Кадіусом… Німець немов захлинувся і замовк, свинцеві очі спалахнули радістю, вона промайнула в них за якусь частку секунди, і відразу ж видовжене обличчя знову набуло виразу слухняної покірності.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Я мало не скрикнув із розпачу, що нахлинув на мене, як пекучий сірчаний дощ, і дівчина, певно, помітила на моєму лиці гримасу болю, бо посміхнулася. Однак Настчина непоміченість з кожною хвилиною миналася, скорочувалася, піч уже не могла допомогти, оціпеніння розмерзлося, на місце страху хлинув на дівчину жаль…