| дзьо́бну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | дзьо́бну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дзьо́бні́мо, дзьо́бні́м | |
| 2 особа | дзьо́бни́ | дзьо́бні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дзьо́бну́ | дзьо́бнемо́, дзьо́бне́м |
| 2 особа | дзьо́бне́ш | дзьо́бнете́ |
| 3 особа | дзьо́бне́ | дзьо́бну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дзьо́бну́в | дзьо́бну́ли |
| жін.р. | дзьо́бну́ла | |
| сер.р. | дзьо́бну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дзьо́бну́вши | ||
| [рідко] | ||