Результати пошуку слова: Коридор

Більш і не треба говорити, ходімте зі мною в коридор, я скажу вам дещо. Швейк вийшов за агентом у коридор, де на нього чекала маленька несподіванка. Поверніть цьому чоловікові одяг і передайте його до третього відділення в першому коридорі, а потім один з вас хай повернеться і віднесе всі його документи до канцелярії.

Нема, щоб ото вийти в коридор, як Михайло Танасович, походити, помислити. – Ковбик вийшов з-за столу, підсмикнув штани на нових французьких підтяжках і попрямував у коридор. А тут раптом, оглянувшись назад, пересвідчився, що в коридорі нікого немає, опустив їх і задумався.

Я пішов коридором далі. Двері в коридор з багатьма візитними картками навколо кнопки дзвінка. Нарешті пішов коридором до Жоржа. Відчинивши двері до коридора, почув музику – грамофон Ерни Беніг, секретарки. З коридора наче майнула шовкова хустка-долинула музика: скрипки, приглушені банджо…

То вона ходила назирці за нами, вимагала, щоб розважали її, й ображено кривила губи, коли ми втікали від неї, то, махнувши на нас рукою, гасала в коридорі та в кімнатах за Приблудою, який аж шаленів з радощів, що його впустили в помешкання. В коридорі було порожньо. Тепер, під дощем, двері ледь сіріли, і в коридорі стояв півморок.

Гай зачиняв вікно, коли в коридорі загупотіли, і Зеф зі своїм чудернацьким супутником бочком зайшли у канцелярію. Вони вийшли у коридор. Коридор був довгий, брудно-блакитний, праворуч і ліворуч тягнулися ряди зачинених дверей, точнісінько таких, як двері до Максимової кімнати.

У коридорах порожньо й тихо. Спершу лунко – у вестибюлі, потім глухіше – по коридору – дріботять швидкі кроки: якийсь неборака запізнився. Прочинились у кінці коридору двері якогось класу, і тоненький винуватий голосок жалібно писнув: «Можна?» Щось докірливо каже з класу вчителька.

Саме там, у липкій від крові траві, лежить, уже провалюючись у коридори темряви і зле позіхаючи, один із них – сіроокий доброволець з незакінченою університетською освітою. Отже, хвилин за десять він вийшов у коридор і перш усього деякий час постояв коло дверей сусідньої кімнати.

Збігло чимало часу, перш ніж у коридорі почулися кроки. Чотириста другий підійшов до дверей і визирнув у коридор. Йди прямо коридором. Чотириста другий рушив коридором. З вартою по обидва боки, вони йшли, здавалося, нескінченним коридором. Далеко попереду, контрастуючи з тьмяним коридорним освітленням, яскріло сонячне сяйво.

Йшла синя нiч i налягала на будинки, мабуть, заповнювала коридорне повiтря – коридори довгi, темнi – установ. В коридорах крики мешканцiв, чути – кричить, гримає брук. Закричали в коридорi Зоїнi й маминi дiти. В коридорах гостиницi – & Баба Горпина ходила коридором i оповiдала: –