Результати пошуку слова: глухий

Я зупинився – глухий вибух сколихнув дерева. Крізь завірюхи наближався глухий розкат гарматних залпів. Йому почулося щось схоже на глухий спів, від якого крижані гусаки поповзли по хребту. Глухий гуркіт пострілів висмикнув полковника зі сну, і він якусь мить сидів, кліпаючи очима, сподіваючись, що сон продовжується.

Я знов зайшов у глухий кут, нічого не розуміючи, хоч іще хвилину тому мені здавалося, що зможу переконати Снаута і ми спільно атакуємо цю таємницю. Але коли глухий звук вихопився з моїх грудей, він дуже мало був схожий на сміх.

Почувся глухий брязкіт металу. Розбудив глухий, грізний, мов гул моря перед бурею, гомін. Над натовпом прокотився глухий гомін. Звідти через деякий час, бо русло ріки лежало в плибокому каньйоні, долинув глухий сплеск і зразу ж розтанув під кам’яним склепінням мосту.

* Але тут моя казка кінчається: глухий біль, старий, як давня рана, болюче ниє в мені. Голос дужий, "з металем", але шорсткий угорі і глухий, слабкий у нижніх нотах. — раптом чується глухий голос Олександри Михайлівни, й я вчуваю в йому сльози. кажу я, й мені здається, що мій голос дуже глухий, як зпід пальта.

Разом з глухим лоскотом каменя, спадаючого на призначене мiсце, почули загромадженi i глухий, пронiмаючий зойк. Робiтники посiдали на каменях та урiзках з дилиння i балакали; глухий гомiн їх розмови йшов на поле i мiшався з срiбним шепотом рiчки, що туй обiч булькотiла по камiннi.

Так стався принциповий злам у справах невеличкої групи наукових працівників, яка забрела сюди, в глухий непромисловий куточок Донбасу, на узгір’я Зольного кряжа. Звук був глухий. Мов відповідаючи утрудненим, незграбним думкам Артема, пролунав глухий і важкий гуркіт. Здаля пролунав загрозливий глухий гуркіт.

Інакше кажучи, цей шлях заводив у глухий кут. Наука веде в глухий кут, а я не можу знищити її і годен передбачити її помилки й обмани.

Кассандра Глухий не чує – де ж тут перемога? Знадвору чутно глухий лемент великої юрби. Я глухий для тебе, так же й твої слова німі для мене.

Айртону треба було переконати лорда Гленарвана дати розпорядження привести яхту з Мельбурна в який-небудь глухий закуток на східному узбережжі Австралії, де було б легко захопити її. В одній із печер, яка тяглася на сотні футів у глибину гори, його здивував глухий, далекий гуркіт, що відлунював під темним склепінням.

Якби він викрикував свої просторікування просто в глухий кам’яний мур, то, згідно з законом відбиття, його крикнява поверталася б до нього, хай і понівечена та знеформлена. –  Глухий єси.