Результати пошуку слова: Міша

мішани́ця – іменник жіночого роду (мішанина) відмінок однина множина називний мішани́ця родовий мішани́ці давальний мішани́ці знахідний мішани́цю орудний мішани́цею місцевий на/у мішани́ці кличний мішани́це* [розм.]

мішани́на – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний мішани́на родовий мішани́ни давальний мішани́ні знахідний мішани́ну орудний мішани́ною місцевий на/у мішани́ні кличний мішани́но* [розм.]

Відмінювання іменників І відміни в однині Іменники І відміни в однині відмінюються за такими зразками: Відмінок Тверда група М’яка група Мішана група 59 Н. Іменники твердої групи послідовно мають закінчення -ою, м’якої та мішаної груп – – Іменники твердої групи мають закінчення -о: сестро, сусідко, м’якої та мішаної – –

Росте в культурі у чистих і мішаних насадженнях. У листяних і мішаних лісах росте рослина дещо схожа на дібровну анемона жовтецева (A. Росте в листяних і мішаних лісах, заростях чагарників, на лісових порубах, узбіччі лісових доріг, узліссях, у старих парках, садах, біля жител.

Бо він, той куркульський хліб, на бідняцьких сльозах замішаний. І в тебе хватило розуму великі діла із брудними краплинами перемішати? — А ти не мішайся в бабські справи, коли не тямиш, — Іван спробував закинути дочці слово про Дмитра, то вона і на нього нагнівалась, тому й вирішив не мішатись в бабські справи.

Мурашкова була з мішаної сім’ї, її батько був одеський українець, а мати грекиня, родом з Смирни. На цю стежку потягла їх мішанина в національностях в місті, незнання народу, великоруська школа з некраєвою, великоруською мовою й теоретичність їх пересвідченнів, ще неприложених до будлі-якого доброго, путнього діла на практиці.

На шляху йдуть наші вози в цілком випадковім порядку, перемішані з муніційними скринями, скорострілами, з пішими козаками та верховими. Тут перемішалися елементи білоруські, польські, литовські та татарські (рештки Ліпківської орди). Доводиться вмішатись до них і поставити вимогу звільнити поміст, бо вже пізня ніч.

Ми не мішаємося до їх церковного обряду — то чому latini мають нашому обрядові церковному оппонуватися? Іди собі своєю дорогою і не мішай людям веселитися, як уміють. Вмішався вівчар. Крики пастухів, дзвінки й калатала, рев худоби — все це змішалося в один безперестанний гул.